Минуло кілька місяців відтоді, як Верховна Рада зобов'язала глобальні компанії, що працюють в Україні, не тільки надавати послуги тут, а й сплачувати податок – «податок на Google». Поки ж усі в очікуванні, коли цей податок запрацює, варто згадати те, як він вплине й на українських підприємців, що вже зараз пропонують свої товари на іноземних платформах. До того ж багато хто з них зареєстровані як ФОПи в Україні. Як на бізнес, що представлений на міжнародних e-commerce-майданчиках, вплине оподаткування іноземних компаній, які надають цифрові послуги в Україні, розповіла Mind фінансовий консультант SkladUSA Світлана Жукова.

Ще на початку липня громадськість сколихнула новина про ухвалення так званого закону про «податок на Google» (№ 1525-ІХ від 3 червня 2021 року), норми якого направлені на світових технологічних гігантів, що надають послуги в Україні, не будучи зареєстровані у ній як платники податків.

З одного боку, уряд легко зрозуміти, адже бюджет таким чином недоотримує величезні кошти тільки за один хітовий серіал із Netflix, якби той зареєструвався як платник податків на території України. Та й надходження від українських громадян до «іноземного» Facebook та Google навряд чи дають спокійно спати нашим можновладцям.

З іншого – увесь світ потрохи пристосовується до глобалізації та по-різному пропонує оподатковувати електронні послуги, що можна отримати з будь-якого куточку світу. Зокрема, такі країни, як Австрія, Бельгія, Чехія, Франція, Угорщина, Італія, Польща, Словенія, Іспанія та Великобританії розробили або вже запровадили певну форму податку на цифрові послуги, так званий digital tax. При цьому такий податок може бути як прямим (частиною податку на прибуток), так і окремим непрямим податком.

В Україні вирішили піти іншим шляхом – тим, що раніше обрали для себе Росія і Білорусь. Тобто просто змусити всі міжнародні компанії, що надають електронні послуги громадянам, зареєструватися платниками ПДВ в Україні та платити 20% від доходу, що вони отримали від українських громадян.

Для прикладу, Україна є лідером за розміром «податку на Google» із країн, що останніми долучилися до глобальних трендів оподаткування:

• Україна – 20%;
• Грузія – 18% (діє з 1 жовтня 2021 року);
• Таїланд – 7% (діє з 1 вересня 2021 року).

До чого тут e-commerce

І от тут починається найцікавіше для бізнесу, який представлений на міжнародних e-commerce-платформах, як-от Amazon, eBay, Etsy, Wish тощо. Адже міжнародні маркетплейси так само є тими ІТ-гігантами, що не мають зареєстрованих представництв в Україні, але активно надають електронні послуги та послуги з реклами вітчизняним громадянам, а значить, також підпадають під дію закону про «податок на Google».

Звичайно, постає питання, чи перекладуть маркетплейси податковий тягар на плечі українських продавців? Дивлячись на досвід Etsy з білоруськими та російськими користувачами платформи, чиє законодавство було взято за основу при впровадженні такого податку в Україні, – так, звичайно.

Отже, ті продавці (з країн, чиє законодавства щодо оподаткування міжнародних компаній схоже на наше), хто не додав свій номер платника податку юрособи в профілі Etsy, почали отримувати додаткові нарахування за користування послугами маркетплейсу (комісії з продажів, розміщення товарів, рекламні послуги тощо). Індивідуальні підприємці та юрособи, що додали данні про податкові номери, були звільнені від додаткових нарахувань, оскільки вони є платниками ПДВ у своїй країні, тому підпадають під міжнародні угоди про уникнення подвійного оподаткування.

Схожа доля чекає і українських продавців.

Уже з початку жовтня платформа Etsy просить додати інформацію про національний ідентифікаційний номер платника податку (Tax ID) у себе в профілі. Наявність цієї інформації в подальшому має вплинути на донарахування «адміністративного тягаря».

За що доведеться заплатити ФОПам

З 1 січня 2022 року, коли закон № 1525-ІХ набере чинності, вартість послуг від маркетплейсів Amazon, eBay, Etsy тощо для України збільшиться на суму ПДВ, яку вони будуть змушені сплачувати у бюджет України. Тут головне: не варто боятися, що e-commerce-платформи почнуть знімати з продавців по 20% від вартості проданих товарів. Ріст цін стосуватиметься виключно послуг самого маркетплейсу, наприклад, щомісячного внеску за користування майданчиком для продажів, комісії за виставлення лістингів, реклами, яку надає сам майданчик, тощо.

При цьому здавалося, що ФОПам вдасться уникнути сплати додаткових платежів, як, наприклад, у Росії та Білорусі. Але український законодавець розширив коло осіб, які підпадають під дію нормативного акту, і у другому читанні в норму було додано «постачання електронних послуг, у тому числі, на користь фізичних осіб-підприємців». У такий спосіб усі ФОПи – платники єдиного податку прирівнюються до фізичних осіб, а тому за надання їм послуг маркетплейс має сплатити ПДВ.

Винятком є тільки ФОПи на загальній системі оподаткування – платники ПДВ та юрсоби – вони підпадатимуть під відносини «бізнес – бізнесу», а отже, при потребі нараховуватимуть ПДВ за принципом реверсивного механізму. Саме ці категорії зможуть бути впевнені, що вартість послуг як маркетплейсів, так і інших світових компаній, які надають цифрові послуги, їм поки що не загрожує.

Тому сподіватися українським підприємцям на уникнення додаткових витрат не доводиться, адже на зростання цін необхідно чекати і від Facebook, Google-застосунків і згаданого вже Netflix. І здається, що саме послуги маркетплейсів не будуть такими помітними в загальній площині витрат, адже їх завжди можна перекрити більшої кількістю продажів, особливо, коли на торгівельних платформах розпочинається «високий сезон».

А от чи варто піднімати ціни на свої товари та послуги, щоб перекласти далі по ланцюгу податковий тягар на кінцевого споживача, вирішувати тільки бізнесу.